начинать с того

start with (начинать с, прежде всего, начинать с того, что)

• НАЧИНАТЬ/НАЧАТЬ ИЗДАЛЕКА

[VP; subj: human]

=====

⇒ to begin telling, relating sth. in an indirect, circuitous manner, not getting to the point immediately:

- X начал издалека≈ X began in a (somewhat) roundabout way;

- X started with something entirely unrelated.

     ♦ Дельце, о котором просил хозяин, касалось его сбежавшей жены. Начал он издалека, говоря, что он уже не мальчик, чтобы есть что попало и как попало, а человек в летах, и ему нужен человек, который мог бы приготовить и подать ему пищу (Искандер 4). The favor that [our host] Omar had requested concerned his runaway wife. He began in a roundabout way, saying that he was no longer a boy, to eat any old thing fixed any old way; he was a man getting on in years, he needed a person who could prepare and serve his food for him (4a).

     ♦ "Чем могу служить?" - спросил Персиков... Начал гость издалека, именно попросил разрешения закурить сигару, вследствие чего Персиков с большою неохотой пригласил его сесть. Далее гость произнес длинные извинения по поводу того, что он пришел поздно... (Булгаков 10). "What can I do for you?" Persikov asked.The guest began in a somewhat roundabout way. He begged permission to light his cigar, in consequence of which Persikov most reluctantly invited him to sit down The guest proceeded to offer extended apologies for coming so late (10a).

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

— в любом месте, начиная от... и кончая

— запрещается начинать или продолжать работы при обнаружении неисправности электрооборудования

— как... только начнёт

— можно начать немедленные действия по

— начинает обычно

— начинается раньше и длится дольше

— начинать действовать

— начинать заново

— начинать играть роль

— начинать компанию по...

— начинать массовый выпуск

— начинать отсчёт времени

— начинать применяться

— начинать с допущения

— начиная от... и далее

— начиная с... и кончая

— начиная с... и заканчивая

— начиная с того времени

— начиная с этого момента

— начнём с того, что

— придётся начать все заново

— продолжать..., начав с

— производство которого начинается годом раньше

— прослеживать..., начиная с... и кончая

— расчёт по методу... начинается со сбора информации по

— только начинается

begin* (d., + ger. или + to inf.), start (d., + ger.); commence (d., + ger.)

1) cominciare, iniziare; esordire

2) начинаться cominciare, iniziare

• Мы начинаем доказательство с... - We begin the proof by...

• Мы начинаем доказательство с леммы. - We begin the proof with a lemma.

• Мы начинаем обсуждение... - We turn to a discussion of...

• Мы начинаем решение задачи... - We attack the problem...

• Мы начинаем с (формулировки) леммы. - We begin with a lemma.

• Мы начинаем с... и затем переходим к - We start with... and progress to...

• Мы начинаем с вопроса о... - Let us begin by asking about...

• Мы начинаем с доказательства двух лемм. - We begin by proving two lemmas.

• Мы начинаем с замечания о том, что... - We begin with the remark that...

• Мы начинаем с краткого обзора квантовой механики. - We begin with a brief review of quantum mechanics.

• Мы начинаем с наблюдения, что... - We commence by observing that...

• Мы начинаем с некоторого дополнительного материала относительно... - We begin with some additional materia) relating to...

• Мы начинаем с рассмотрения трех конкретных примеров. - We begin by looking at three concrete examples.

• Мы начинаем с того, что снова подчеркиваем, что... - We start by emphasizing again that...

• Мы начинаем с того, что установим свойства... - We begin by establishing the properties of...

• Мы начнем (главу и т. п.) с рассмотрения... - Let us begin by considering...

• Мы начнем с рассмотрения... - We shall begin with consideration of...

• Мы начнем с того, что выбираем... - We start by choosing...

• Начинает вырисовываться картина... - A picture of... is beginning to emerge.

• Простейший способ начать изучение проблемы состоит в том, что... - The simplest way to approach the problem is to...

• Удобно начать с... - It is convenient to start with...

• Читатель, возможно, начинает подозревать, что... - The reader might begin to suspect; that...

несов. - начина́ть, сов. - нача́ть

1) (вн., + инф.; приступать к действию) begin (d, + ger или + to inf), start (d, + ger); commence (d, + ger)

2) (с рд.; заниматься в первую очередь) start (with, from); begin (with)

3) (вн.; приступать к использованию) start (d)

••

, < начать> (­ну, ­нёшь, '­ал, -а; '­атый: ­а) anfangen, beginnen (В/Т, с Р et. mit D); anreißen; anzapfen; starten; einleiten; den Anfang machen; начали ! Sp. los!; начиная с od. от (Р) ab, von (D), angefangen mit (D); начать с того, что... F zunächst einmal; начинаться anfangen, beginnen (v/i ); einsetzen; anbrechen; seinen Anfang nehmen; F losgehen

, < начать> (­ну, ­нёшь, '­ал, -а; '­атый: ­а) anfangen, beginnen (В/Т, с Р et. mit D); anreißen; anzapfen; starten; einleiten; den Anfang machen; начали ! Sp. los!; начиная с od. от (Р) ab, von (D), angefangen mit (D); начать с того, что... F zunächst einmal; начинаться anfangen, beginnen (v/i ); einsetzen; anbrechen; seinen Anfang nehmen; F losgehen

, < начать> (­ну, ­нёшь, '­ал, -а; '­атый: ­а) anfangen, beginnen (В/Т, с Р et. mit D); anreißen; anzapfen; starten; einleiten; den Anfang machen; начали ! Sp. los!; начиная с od. от (Р) ab, von (D), angefangen mit (D); начать с того, что... F zunächst einmal; начинаться anfangen, beginnen (v/i ); einsetzen; anbrechen; seinen Anfang nehmen; F losgehen

1) General subject: begin at the wrong end, put the cart before the horse

2) Set phrase: put the cart before the horse (дословно: Поставить повозку впереди лошади. Смысл: поступать шиворот-навыворот)

1) gener. (какое-л.) (etw.) an dem unrechten Ende anfangen, das Pferd am Schwanz aufzäumen, das Pferd beim Schwanz aufzäumen, den Aal beim Schwanz fassen, den Aal beim Schwanze fassen, den Gaul am Schwanz aufzäumen, den Gaul am Schwanze aufzäumen, den Gaul beim Schwanz aufzäumen, den Gaul beim Schwanz autzäumen, den Gaul beim Schwanze aufzäumen, den Gaul beim Schwanze autzäumen

2) colloq. das Kalb beim Schwänze nehmen, den Aal beim Schwänze fassen

3) liter. das Pferd beim Schwänze aufzäumen

set phr. mettre la charrue avant les bœufs, mettre la charrue devant les bœufs

• НЕ С ТОГО КОНЦА начинать что, браться за что и т.п. coll

[PrepP; Invar; adv; fixed WO]

=====

⇒ (to begin, undertake sth.) incorrectly, using the wrong approach, means etc:

- (begin (start) sth.) from <at> the wrong end;

- (begin (approach) sth.) the wrong way;

- (approach s.o. < sth.>) from the wrong angle;

- [in limited contexts] put the cart before the horse.

     ♦ "Снимут судимость! - зло воскликнул Нержин, и глаза его сузились. - Да откуда вы взяли, что я хочу этой подачки: хорошо работал, так, мол, освобождайся?! Мы тебя прощаем! Нет, Пётр Трофимович!.. Не с того конца! Пусть признают сперва, что за образ мыслей нельзя сажать - а там мы посмотрим - прощаем ли!" (Солженицын 3). "They'll remove the conviction from my record!" Nerzhin cried angrily, his eyes narrowing. "Where did you get the idea that I want that little gift? 'You've worked well, so we'll free you, forgive you.' No, Pyotr Trofimovich!...You're beginning at the wrong end. Let them admit first that it's not right to put people in prison for their way of thinking, and then we will decide whether we will forgive them" (3a).

     ♦ Лицо у Егорши вытянулось. Жалко, чёрт побери! Не с того, видно, конца заход сделал (Абрамов 1). Egorsha's face fell. What a shame, goddammit! Obviously, he'd approached her from the wrong angle (1a).

gener. die Ochsen hinter den Pflug spannen, die Pferde hinter den Pflug spannen

1. оттуда; из (с) того места; по тому месту; из (с) него

2. отсюда; из того, из сказанного, упомянутого; по тем данным, обстоятельствам

primarily (в первую очередь, прежде всего, главным образом, первоначально, сначала, первым делом)

first of all (прежде всего, в первую очередь, во-первых)

above all (прежде всего, превыше всего, больше всего, главным образом, в основном)

foremost (прежде всего, в первую очередь, во-первых, на первом месте)

in the first place (в первую очередь, во-первых, прежде всего, сперва)

in the first instance (в первую очередь, прежде всего, сначала, сперва)

uppermost (прежде всего, наверху)

to begin with (во-первых, прежде всего)

above all things (прежде всего, главным образом)

start with (начинать с, прежде всего, начинать с того, что)